0 товаров.
0 800 20-42-42 горячая линия и консультации 9:00 - 18:00
выходные дни: суббота - воскресенье
Сравнение:

Піногасник Ленс

Ринок засобів захисту рослин бурхливо розвивається, щороку з’являються нові діючі речовини та вдосконалюються препарати на основі вже існуючих. Часто навіть додавання нових компонентів у вигляді поверхнево-активних речовин (ПАР) змушує начебто давно відомий препарат значно покращувати свої властивості при внесенні за несприятливих погодних умов,  і підсилює його дію на малочутливі до нього шкідливі об’єкти. Крім того, зменшуються норми застосування препаратів, що знижує хімічний тиск на довкілля. Застосування ПАР в засобах захисту рослин, крім очевидної користі, має також і свій «темний» бік, а саме – посилене піноутворення під час приготування робочого розчину. Для мінімізації цього явища виробники засобів захисту рослин рекомендують додавати ПАР останнім, до майже заповненого баку оприскувача. Але така метода дієва лише під час першої заправки, надалі піна починає утворюватись під час руху оприскувача, рештки розчину в баку також активно піняться під час наступних заправок. А вразі, якщо ПАР вже є в складі готового препарату то зарадити піноутворенню зовсім неможливо.

 

 

Чим може зашкодити піна при внесенні засобів захисту рослин? По-перше, за наявності піни стає проблемою заправка оприскувача до повного – велика кількість піни виливається на землю, що містить препарат для внесення в концентрованому вигляді. В результаті, зменшується ефективність обробок, та за умови внесення гербіциду, утворюються «мертві зони» на полях на яких роками нічого не росте. Особливо ця проблема проявляється при проведенні малооб’ємного та ультрамалооб’ємного обприскування. З іншого боку, не доливати до повного також не варіант, тому що стає неможливим точне дозування препаратів. Також, піна може призвести до поломки насосу оприскувача, оскільки він розрахований на прокачку рідин, а не повітря, яке міститься в піні. Якщо не застосовувати піногасники, доводиться довго чекати доки піна осяде, втрачаючи дорогоцінний час, знижуються темпи та ефективність обробок. 

 

 

Які препарати піняться? Найбільше до піноутворення схильні робочі розчини, що містять гліфосати, ґрунтові гербіциди, десиканти, препарати на основі сульфонілсечовин, до яких додають ПАР. Крім того, залежно від якості води, піну можуть утворювати і інші препарати, наприклад, лужні. Також, утворенню піни сприяє рН води більше 7, висока концентрація компонентів бакової суміші та велика кількість складників самих препаратів, сильний струмінь води при заправці, неправильна послідовність змішування препаратів. 

 

 

Як боротись з надмірним піноутворенням? Звичайно, за допомогою піногасника. Для піногасіння під час застосування засобів захисту рослин Компанія Agrosfera рекомендує застосовувати інноваційний препарат Ленс®

 

 

Ленс® - це високоефективний органосиліконовий піногасник на основі полідиметилсилоксану що не тільки запобігає піноутворенню за попереднього додавання в бак оприскувача, а й руйнує вже існуючу піну, якщо додати його після її появи. Діюча речовина препарату Ленс® є хімічно нейтральною, не розчиняється у воді, а лише утворює плівку на її поверхні та не впливає на властивості засобів захисту рослин у розчині, тому Ленс® можна застосовувати з будь-якими препаратами.  Нерозчинність препарату дає змогу застосовувати його у зовсім невеликих кількостях – 5-10 мл на 100 літрів робочого розчину. Препарат фізично діє на бульбашки, його молекули заміщають собою молекули ПАР на поверхні бульбашок, і за рахунок меншого поверхневого натягу руйнують їх, нова піна не утворюється. 

 

 

Додавати Ленс® слід на початку заповнення баку (приблизно на ¼), перед засобами захисту рослин. Якщо Ленс® не додали і піна уже утворилась, його вводять невеликими порціями, постійно перемішуючи розчин.

 

 

Застосування піногасника Ленс® дозволить проводити обприскування максимально технологічно, він зекономить ваш час та кошти, покращить ефективність обробок.

 

 

Наочну дію препарату Ленс® ви можете побачити в ролику на YouTube каналі Компаніі.

 

 

 

 

Геннадій Підпальний, науковий співробітник з агнономії Компанії Agrosfera.

 

 
-->
ЗАВАНТАЖИТИ МОБІЛЬНИЙ ДОДАТОК
Перейти на сайт